Dedicated to Holodomor Victims memorial day (ukrainian language) 26.11.2016

holodomor_icon_svg
Традиційна емблема жалобних заходів за жертвами Голодомору

Пригадую, як мені, ще малому хлопчикові мої бабуся і мама розповідали про те, як вони випадково врятувалися від голодної смерті в 1932-1933 роках. А жили вони в самому серці України, на багатій Черкащині, в селі Кирилівка-Шевченкове, яке, рідне йому, Кобзар називав «оте найкращеє село»… Схований мішок сушки – груші, вишні – не дав перерватися нитці життя жінки і дівчинки.

Бабуся згадувала гори трупів обабіч доріг, збожеволілих від голоду людей, опухлих дітей, які вже не могли ходити і навіть просити їсти, а просто мовчки конали по хатах…

Цей невимовний жах, який і досі сидить в національній пам’яті українців, неможливо уявити сучасним людям, особливо з тих націй, над якими не було поставлено комуністичного експерименту.

Щороку ми згадуємо нашу національну трагедію… Скільки їх вже минуло… Скільки триває! І останні 350 років ворог наш залишається тим самим. А тоді, в 1932-1933 роках, в Україні відбулася найбільша антропологічна, просто людська катастрофа в Європі: чотири мільйони безневинних людей знищила людожерська комуністична влада.

Науковці, дослідники, зрештою, судовий розгляд довів, що Голодомор 1932-1933 років був геноцидом українського народу, організованим комуністичним керівництвом СРСР шляхом створення штучного масового голоду. Це масове вбивство і терор голодом призвели до смерті мільйонів людей у сільській місцевості на території тодішньої Української СРР та на Кубані, переважну більшість населення якої також становили українці. З відомих на наш час документів, свідчень, досліджень, випливає беззаперечний висновок про свідому організацію комуністами винищення голодом саме українців. Адже голод організовувався сталінським режимом на всіх етнічних землях нашого народу, не лише в межах УРСР.

%d0%b6%d0%b5%d1%80%d1%82%d0%b2%d0%b8-%d0%b3%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b4%d1%83-%d0%bd%d0%b0-%d0%b2%d1%83%d0%bb%d0%b8%d1%86%d1%8f%d1%85-%d1%85%d0%b0%d1%80%d0%ba%d0%be%d0%b2%d0%b0-1933-%d1%80%d1%96%d0%ba
Жертви голоду на вулицях Харкова, 1933 рік

«Страта голодом», як назвав цей жах письменник і дослідник Семен Старів, був абсолютно цілеспрямованими актом вищого керівництва СРСР на чолі зі Сталіним. Комуністи зробили все, щоб придушити український національно-визвольний рух і фізично знищити частину українських селян. Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору призвела до вбивства мільйонів селян голодом. При цьому злочинна радянська влада мала значні запаси зерна та здійснювала його експорт за кордон саме під час Голодомору, а також забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі України.

Відомі історики, дослідники Джеймс Мейс та Роберт Конквест та інші у своїх дослідженнях переконливо показали, що Голодомор в Україні, організований комуністичною владою, відповідає загальноприйнятому визначенню геноциду.

2003 року Український парламент назвав, а 2006 року офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. В 2010 році судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду в Україні. Суд констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 4 мільйони осіб. Також за даними слідства визначено, що втрати українців через ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.

Вже 24 країни світу офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу й це визнання триває.

В ці дні ми загадуємо загиблих, молимося за душі закатованих голодом. Ми пам’ятаємо.

Олесь Iльченко